Світло в кінці тунельного синдрому

6.16.2022 0

Біль і слабкість у вказівному, середньому і, частково, підмізинному пальцях, порушення рухової функції, оніміння, жар або поколювання в зап’ястку – основні симптоми зап’ясткового тунельного синдрому. Спочатку вони можуть ненав’язливо з’являтися під час тривалої роботи за комп’ютером, проте незабаром дискомфорт посилюється і його поява частішає.

Ця патологія відноситься до захворювань периферичної нервової системи, тому що причиною описаних вище симптомів є здавлення карпального периферичного нерва. Основною передумовою цього недугу є одноманітна робота за комп’ютером, регулярне тривале використання планшета або мобільного телефону, а також розтягнення, порушення обмінних процесів і кровопостачання, ожиріння.

Діагностувати це захворювання можна за допомогою ряду тестів і проб: визначення посилення симптомів під час підйому рук, неможливість поєднати мізинець з великим пальцем, появи болю під час постукування по певному місцю на зап’ястку або його стисненні, зменшення симптомів після потрушування. Також фахівець може призначити електродіагностику, яка здатна визначити, з якою швидкістю імпульс проходить по карпальному нерву. Важливо відрізнити даний синдром від такого неврологічного синдрому, як шийна радикулопатія, ураження нервів внаслідок діабетичної полінейропатії, або запалення суглоба. Тому при перших ознаках слід звернутися до невролога, який підбере найбільш інформативний спосіб діагностики і призначить відповідне лікування.

Тривалість і складність терапії тунельного синдрому безпосередньо залежить від ступеня його розвитку. При легкому ступені досить буде знизити навантаження. Зменшити симптоми допоможуть фізичні вправи, масаж та інші фізіотерапевтичні процедури. А ось на більш занедбаних стадіях не обійтися без електрофорезу з анестетиком, введення гормонів, призначення протизапальних препаратів і тимчасової фіксації зап’ястка за допомогою бандажа, щоб забезпечити його нерухомість. Якщо пошкодження не піддається консервативному лікуванню, хірургічного втручання не уникнути. Слід пам’ятати, що відкладання візиту до лікаря і самолікування лише ускладнить перебіг захворювання та лікування.

Нижче перераховані фактори, які статистично пов’язані з виникненням синдрому зап’ястного каналу:

  • Анатомічно малий розмір каналу. В такому випадку схожі симптоми часто виникають у родичів, бо це спадковий фактор
  • Рухи, що повторюються в променезап’ястковому суглобі, що може провокувати роздратування сухожиль зап’ястя і набряк, що викликає компресію нерва
  • Певне положення кисті та зап’ястя. Виконання дій, пов’язаних з надмірним згинанням або розгинанням кисті та зап’ястя протягом тривалого періоду, може посилити тиск на нерв
  • Вагітність;
  • Хронічні хвороби, такі як цукровий діабет, ревматологічні захворювання і проблеми з щитоподібною залозою, знижують відновлювальні функції організму, підвищуючи ймовірність травмування.

Як діагностувати синдром зап’ястного каналу?

 

Для діагностики даного синдрому лікар зробить фізичний огляд, зібрати анамнез та призначить додаткове візуальне обстеження.

Ультразвук та МРТ – два метода візуалізації, які найкраще підходять для діагностики синдрому защемлення нерва.

При візуалізації синдрому зап’ястного каналу ультразвукове дослідження дозволяє виявити певні симптоми, такі як дистальне сплощення серединного нерва, його збільшення перед зв’язкою і долонний вигин зв’язки, що є верхньою стінкою зап’ястного каналу.

🩺💊 | Ваше здоров’я – наше основне завдання!

М. Київ, проспект Валерія Лобановського 17
+38 (066) 33 45 373
+38 (044) 33 45 373
• Долучайтеся до наших спільнот у Telegram та Viber щоб отримувати без зайвої реклами корисну інформацію!
• КРОК до здоров’я у Telegram
• КРОК до здоров’я у Viber