Трохи історії: коли почали використовувати озон?
Лікування озоном – аж ніяк не новітній винахід. Озон ще з 19 століття застосовують як дезінфікуючий засіб. Під час Першої світової війни його використовували для дезінфекції ран. У 1920-х розробляється експериментальне лікування грипу, для чого використовують озон і перекис водню. Альберт Вольф, німецький лікар, приділяв озону велику увагу. Він широко використовував його для лікування гінекологічної онкології і раку прямої кишки. В кінці 1950-х німецьким доктором Йоахімом Ханслером був розроблений перший озонатор, в якому застосовувалися пластикові мішки, необхідні для того, щоб ізолювати об’єкт газації, що дозволило використовувати високі концентрації озону. Велике значення мало заснування Гансом Вольфом і Зігфрідом Ріллінгом в 1972 році Німецького медичного товариства озонотерапевтів.
Ефект озонотерапії
Озон має високу протизапальну, антисептичну, знеболюючу, імуномодулюючу дію, позбавляє від бактерій, різних грибків і вірусів. Він набув широкого поширення практично у всіх сферах медицини та косметології.
Озонотерапія застосовується для профілактики і лікування більш ніж 150 захворювань:
- надає комплексну дію на організм, діючи на молекулярному, клітинному і системному рівні.
- лікує не тільки конкретне захворювання, а й наслідки.
- виступає як регулятор діяльності кожного органу.
Віруси у вільному стані озон просто руйнує, якщо інфекція знаходиться в клітці, підвищує її активність, і сама позбавляється від недуги. Застосовується озон в складі комплексного лікування і самостійно.
Озон сприяє очищенню організму і перешкоджає захворюванням.
Після процедури активується транспортування кисню, нормалізується обмін речовин, відновлюється гормональний фон. Знімається інтоксикація організму, розширюються судини, поліпшується мікроциркуляція крові, зміцнюється імунна система.
| Ваше здоров’я – наше основне завдання!